- кривити
- —————————————————————————————криви́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
кривити
Смотреть что такое "кривити" в других словарях:
кривити — кривлю/, кри/виш; мн. кри/влять; недок., перех. 1) що. Те саме, що викривляти 1). 2) кого, перен., розм. Те саме, що передражнювати; перекривляти. •• Криви/ти душе/ю говорити непра … Український тлумачний словник
викривляти — я/ю, я/єш, недок., ви/кривити, влю, виш; мн. ви/кривлять; док., перех. 1) Робити що небудь нерівним, кривим. || Надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін. 2) перен. Перекручувати, спотворювати, показувати у неправильному вигляді … Український тлумачний словник
викривляти — викривити 1) (робити що н. кривим, нерівним), скривлювати, скривляти, скривити, кривити, перекривляти, перекривлювати, перекривити, перекошувати, перекосити 2) (надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам), перекривляти, перекривлювати,… … Словник синонімів української мови
лицемірити — (діяти лицемірно, виявляти нещирість), кривити душею (серцем), фальшувати, фальшивити, фарисействувати; лукавити (хитрувати, приховуючи правду); хитрувати, крутити хвостом (виявляти хитрощі) … Словник синонімів української мови
передражнювати — передражнити (кого підсміюватися з кого н., наслідуючи, пародіюючи його міміку, манеру говорити тощо), перекривляти, перекривлювати, перекривити (кого), передражнюватися (з ким), кривити (кого), дражнитися (з ким, з кого й без додатка), кривитися … Словник синонімів української мови
викривити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
викривлений — 1 дієприкметник від: викривити викривлений 2 прикметник кривий; ненормальний … Орфографічний словник української мови
косьлявити — лявлю, виш, Пр. Кривити, викривляти … Словник лемківскої говірки
